Слово "Пантір", що дало назву новій книзі поезій і поем Мирослава Лазурака, майже невідоме нині, гуцульського походження. Це - третій вимір весни у горах, коли зелений листок добирається до найвищих верховіть. Там - простір для найдовершенішої чистоти. Та щоби дістатися туди, треба пройти ще два попередніх виміри. Поділивши збірку на три "виміри", поет ніби змушує читача перейти через них і відчути запаморочливий дух пантіру. Зовні проста і доступна інтонація віршів внутрішьо відігранена метафорою і філософським контекстом. Тому сприймається непрямолінійно і полігамно. У книжці використано репродукцію карпатського краєвиду та портрет автора пензля видатного художника Петра Яковенка.