Усі герої Олега Сенчика, а впереваж героїні - жінки загадкові, з глибоким внутрішнім світом, рефлексійними порухами, геть незбагненні для чоловічого племені, яке вважає, що це примхи від наміру уяви, яка живить бездонні глибини жіночої забави. Мовляв, жінка без бзику, що грамота без печатки. А саме ці героїні вводять чоловіків у світ найтонших начувань, вивищують їх, роблять кращими. Мова автора запашна, духмяна і смачна, як добра кутя. Дехто може й задихнутися в її густих пахтивах. Особливо ті, хто звик до чтива.