Нова книга прозаїка, буковинця Дмитра Панцира - про святий і одвічний колообіг любові до рідного краю, праці, друзів, дітей, кохоної. Про той безперервний рух життя, який продовжуватиме виток за витком кожне покоління людського роду, доки й існуватиме земна цивілізація. Прості й водночас оригінальні сюжети, щирість, душевність, м'яка колоритна мова, ненав'язлива і разом з тим повчальна мораль - ось далеко не повний арсенал авторської манери, який непомітно перетворюї читача на живого безпосереднього свідка події, змушуї його радіти, журитися, співпереживати.