Про невмирущу Віру і Любов, означену найвищою причетністю до отчого краю й рідного українського народу, мовить автор у цій феєричній поемі-легенді з її чітко вираженим історичним підгрунтям. Твір натхненний поетичними переказами з буковинського літопису, героїкою уславленої Хотинської фортеці. Людина, стверджує письменник, що сповна увібрала джерельну снагу землі, на якій роджена й живе, і зберігає у первозданній чистоті своє сумління, - духовно неподоланна за будь-яких випробувань.