"На полонині вічної краси" - нові мотиви у творчому доробку буковинського поета Степана Кириляка, який, здаїться, тільки-но зійшов з найвищої полонини і подарував спраглому подорожньому ковток свіжої води, нетанучого слова, аби дорога була світлою, як і саме сонце, що розпочинаї день прийдешній.