Поезія Василя Михайлюка, що ввійшла до збірки "Водопади", - його перше творіння, розповідає про глибинну любов до Карпат, де народився і які пробудили в ньому поетичне слово. Перед нами, немов на долоні, його життя, його почуття, болі, тривоги, усе те, що хвилює серце і що глибоко залягло на денці душі. Поет передає своє ставлення до подій, що вирують у світі, власне сприйняття зла і неправди, які співіснують поруч, водночас прохаючи нас нести поміж люди добро, густо засіваючи ним ниву життя і чеснот.